Останнім часом питання історичної національної пам’яті стало важливою складовою бібліотечної роботи. Знання історичного і культурного минулого своєї Батьківщини робить людину духовно багатшою, сприяє виробленню в нього активної життєвої позиції. Пам'ять про минуле - це одне з основних джерел виховання громадянськості.
В межах Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек у партнерстві з Центром дитячої та юнацької творчості на базі шкільної бібліотеки для учнів 10-х класів та для всіх, хто цікавиться історією рідного краю був проведений літературний перфоменс «Поет, що вміє зводить золоті ворота», присвячений творчості нашого земляка, відомого українського поета і журналіста Юрія Валентиновича Каверіна (Юрій Ряст).
« Є вірші, які згадуються не лише з нагоди ювілеїв. Є вірші, які згадуються мимоволі і ведуть вабливими стежинами просто в дитинство. А там – завмираєш перед світом і дивуєшся: чи буває яворовий дощик? Кленовий? Березовий?
Юрій Ряст знає, що буває. І переконує в цьому всіх, хто вміє дивитися на світ дитячими очима, в яких не одквітає казка. Він знав ціну художнього слова. На нього завжди у всьому можна було покластися. Він умів захоплюватися іншими, помічати те, що неголосне, але глибоке й непроминальне,» - згадує відома українська поетеса, прозаїк, перекладач Галина Кирпа.
На захід була запрошена Мокроусова Ольга Миколаївна керівник гуртка ЦДЮТ «Секція Малої академії наук. Наукові дослідження в області географії» , яка розповіла про біографію автора
У режимі реального часу глядачам було запропоновано поспостерігати за тим, як учасник перфоменсу, учень 9-го класу Чуйко Давид в образі поета Юрія Ряста представляє зародження ії величності Поезії у серці автора... Найближчим мистецтвом до поезії вважається музика. Тому дійство супроводжувалося живою музикою – грою на скрипці у виконанні учениці 5- А класу Раскової Дар’ї. Також звучали поезії автора. Їх декламували учні школи. Письмо Юрія Ряста – гнучке, метафоричне, емоційне, живописне, прикметне імпресіоністичними штришками й стривоженими інтонаціями. Він писав не так багато. Ще менше — показував іншим, бо надто доскіпливо ставився до своєї творчості. Тому і книжок на творчому рахунку Юрія Ряста не так багато: «Мати й сонях», «Многая літа», «Курай», дитяча збірка «Яворовий дощик». Але те, що лишилося, вражає своєю глибиною і мудрістю і лишається в серці назавжди. За збірку “Курай” він став лауреатом премії Спілки письменників України “Благовіст” (2011).
Молитва Григорія Сковороди
Пошли мені, Господи, слово,
Вуста онімілі отверзь,
Щоб товк язиком не полову,
Пошли мені слово — як твердь.
Пошли мені, Господи, слово,
Об тім лиш тебе молю,
Та ж тільки тієї мови,
Яку потаємно люблю.
Пошли мені, Господи, слово,
Не мертвородну латинь,
Бо нею речуть славолови,
Прости їм, Боже, святий.
Пошли мені, Господи, слово,
До котрого змалечку звик,
Щоб я мою рідну мову
Не обращал в “язик”.
Пошли мені, Господи, слово,
Щоб так я глаголить зумів,
Щоб врешті, об чім я мовлю,
Полтавський мужик зрозумів.
Пошли мені, Господи, слово,
Зрони мі до голови,
Нехай мене слово вловить,
Щоб світ мене не вловив.
Пошли мені… Господи… Слово
コメント